Астрономи встановили, що надпотужні спалахи від манетарів — надзвичайно намагнічених нейтронних зір — можуть бути джерелом виникнення важких елементів, зокрема золота та платини. За оцінками дослідників, такі явища могли створити до 10% усіх r-процесних елементів у Чумацькому Шляху. Відкриття також пояснює загадковий сигнал, зафіксований ще у 2004 році, який протягом 20 років залишався нерозгаданим.
Магнетари — це залишки масивних зірок, які після колапсу стискаються до надщільного стану й утворюють потужні магнітні поля. У 2004 році один із таких об'єктів випустив спалах, енергії якого вистачило б, щоб Сонце світило мільйон років. Тепер дослідники з Центру комп’ютерної астрофізики Інституту Флетайрон (США) припускають, що другий, слабший сигнал, який з’явився через 10 хвилин після основного спалаху, був результатом утворення важких елементів.
Дослідження показало, що під час вибуху матеріал із кори магнетара викидається в космос, де у надзвичайно екстремальному середовищі запускається r-процес — серія ядерних реакцій, що формують елементи важчі за залізо. Таке середовище раніше пов’язували переважно з зіткненнями нейтронних зір, але ці події надто рідкісні, щоб пояснити весь обсяг важких елементів у Всесвіті.
Команда вчених оцінює, що лише один спалах магнетара у 2004 році створив кількість важких елементів, маса яких становить приблизно третину маси Землі. Ці елементи утворюються внаслідок розпаду радіоактивних ядер, що, своєю чергою, випромінює гамма-промені — саме такі сигнали й було зафіксовано два десятиліття тому.
Науковці планують продовжити дослідження з використанням майбутніх космічних телескопів, зокрема місії Compton Spectrometer and Imager NASA, яка стартує у 2027 році. За розрахунками, спалахи магнетарів у нашій галактиці відбуваються раз на кілька десятиліть, а у видимому Всесвіті — приблизно раз на рік. Але щоб остаточно підтвердити, що під час них утворюються r-процесні елементи, треба встигнути зафіксувати їхню світність у перші хвилини після вибуху.