Вчені з Нової Зеландії представили революційний ракетоплан Aurora для космічних спостережень

Компанія Dawn Aero­space успішно провела випробувальний політ ракетоплана Auro­ra, який може стати новим інструментом для оперативного космічного спостереження. Запуск відбувся з Національного аерокосмічного центру Tāwha­ki у Новій Зеландії. Під час польоту апарат досяг висоти близько 67 тисяч футів (приблизно 20 кілометрів) і розвинув швидкість М=1,03. На борту перебував оптичний комплекс Morn­ing Spar­row компанії Scout Space, призначений для відстеження супутників у зоні дуже низької навколоземної орбіти (VLEO).

Auro­ra розроблена для швидкого доступу до навколокосмічного простору з можливістю злету зі звичайної злітно-посадкової смуги. Це дозволяє скоротити час між плануванням місії та її виконанням, на відміну від супутників, запуск яких потребує років підготовки. Генеральний директор Dawn Aero­space Стефан Пауелл зазначив, що апарат створений для «повторюваного, тактичного доступу до навколокосмічного простору» у випадках, коли обладнання не може чекати місяцями чи роками на запуск.

Регіон VLEO стає дедалі важливішим, оскільки тут працює велика кількість малих супутників, запущених приватними та державними компаніями. Традиційні засоби спостереження, як-от наземні телескопи або орбітальні обсерваторії, часто не встигають за швидкими змінами у цьому середовищі. Система Morn­ing Spar­row, використана під час польоту Auro­ra, обладнана стереоскопічними сенсорами, які створюють високодетальні зображення об’єктів і дозволяють швидко визначати їхню позицію та ідентичність.

Генеральний директор Scout Space Філіп Говер-Смут наголосив, що прискорений і гнучкий доступ до VLEO відкриває нові можливості у спостереженні та забезпеченні безпеки космосу. За його словами, подібні платформи дають операторам інструменти, яких бракує для отримання актуальної інформації у швидкозмінному середовищі низьких орбіт.

Auro­ra можна оперативно переналаштовувати для різних завдань і швидко повертати у повітря після польоту. Такий підхід дає змогу виконувати цикл «політ — обробка даних — новий політ» у значно коротші терміни, ніж це можливо із супутниками. Це підвищує ефективність спостереження за об’єктами у космосі та дозволяє своєчасно реагувати на зміни ситуації на орбіті.