Астрофізики з Університету Каліфорнії в Санта-Крус дослідили можливий зв’язок між космічними вибухами та змінами в еволюції на Землі. Вони виявили ізотоп заліза-60 у морських осадах — радіоактивну речовину, яка не могла утворитися одночасно із Землею, адже за мільярди років мала б розпастися. Її присутність свідчить про недавнє походження — зокрема, вибухи наднових у нашому космічному оточенні.
Дослідники виявили два помітні сплески цього ізотопу: один близько 6,5 мільйонів років тому, інший — потужніший — приблизно 2,5 мільйона років тому. Ці дати збігаються з періодами, коли Сонячна система могла проходити крізь зони підвищеного космічного випромінювання, зокрема крізь так звану «Локальну бульбашку» — регіон космосу, утворений серією вибухів наднових.
Моделювання показало, що однією з ймовірних джерел наднової могла бути зірка у скупченні Tucana-Horologium, що перебувала на відстані 228 світлових років від Землі, або в скупченні Upper Centaurus Lupus — 457 світлових років. Радіаційний вплив такого вибуху міг тривати до 100 000 років і бути достатнім для порушення ДНК живих організмів, спричиняючи мутації або навіть масове вимирання.
Попередні дослідження вже припускали, що саме така подія могла сприяти зникненню мегалодона — гігантської доісторичної акули. Але дослідники також не виключають, що мутації від такого випромінювання могли слугувати каталізатором еволюційних змін. Наприклад, у цей же період в африканському озері Танганьїка спостерігалося різке збільшення різноманіття вірусів, хоча прямий зв’язок поки не доведено.
Науковці вважають, що подальші дослідження впливу космічного випромінювання на еволюцію можуть не лише пояснити окремі біологічні події на Землі, а й дати уявлення про ймовірність розвитку життя на інших планетах, що зазнають подібного впливу з космосу.