Вчені зафіксували потужне виверження плазми, що утворило на Сонці вогняний каньйон завдовжки 400 000 км

15 липня на Сонці відбулося потужне виверження — з його північно-східного краю вирвалася колосальна нитка плазми, яка кардинально змінила структуру поверхні світила та спричинила корональний викид маси (CME) у космос.

Викид був настільки сильним, що вирізав на Сонці світний “каньйон вогню” завдовжки понад 400 тисяч кілометрів — це приблизно як відстань від Землі до Місяця. Спостереження з космічної обсерваторії NASA SDO (Solar Dynam­ics Obser­va­to­ry) дозволили детально побачити, як плазмова нитка розмотується, утворюючи арки та струмені у сонячній атмосфері. Після обвалу нитки на місці залишилася яскрава ущелина з “стінами” заввишки щонайменше 20 тисяч кілометрів.

Подібні явища виникають, коли магнітні поля Сонця раптово руйнуються й перебудовуються, створюючи гарячу траншею з плазми, що повторює хід оновлених магнітних ліній. Такі “каньйони” — це не лише видовищне явище: нитки (філаменти) складаються з відносно холодної й щільної плазми, утримуваної над поверхнею магнітними полями. Якщо вони стають нестабільними, відбуваються спалахи, що можуть супроводжуватися CME.

За даними Solar and Helios­pher­ic Obser­va­to­ry (SOHO) і супутника GOES-19, потужний корональний викид цього разу не був спрямований у бік Землі. Фронт CME рухається повільно та розходиться у космос, тож впливу на нашу планету не очікується.