Вчені зафіксували у космосі загадкове зникнення понад 100 зірок

Науці відома історія про три зірки, які ще у липні 1952 року безслідно зникли з космосу протягом години. Як виявилося, це далеко не єдині зорі, що пропали загадковим чином, інформує IFLScience.

Проект “Століття спостережень” (VASCO) спробував каталогізувати, скільки насправді могло зникнути зірок у період з 2010 до 2014 року. Використавши дані телескопа Pan-STARRS і високочутливе програмне забезпечення, вчені “повернули” близько 150 тис. потенційних джерел світла, які зникли за минулі роки.

Далі астрономи перевірили ще раз дані й звузили пошук до 24 тис. “кандидатів”, яких потім перевірили вручну, щоб виключити механічні помилки під час спостережень. У підсумку залишився список зі 100 “кандидатів” на роль справжніх джерел світла, які безслідно зникли з поля зору дослідників.

За словами вчених, справді зірки можуть тьмяніти, як це нещодавно робила червоний надгігант Бетельгейзе, або вибухнути, як наднова, залишаючи після себе післясвітіння. Однак зірки ніколи не зникають повністю, переконані дослідники.

Вчені припускають, що, можливо, зниклі зірки могли перетворитись у чорні діри. Однак така подія вважається неймовірно рідкісною — менше ніж 1 на 90 млн.

Іншою причиною може бути гравітаційне лінзування, коли простір-час спотворюється надзвичайно масивними об’єктами, які можуть спотворювати те, як ми бачимо ту чи іншу частину неба. Також причиною дивних зникнень можуть бути й астероїди.

Найцікавіша теорія передбачала наявність сфер Дайсона — гіпотетичного способу, за допомогою якого розвинені цивілізації могли б отримувати неймовірну енергію. У такому разі зірки закриваються аналогом сонячних панелей, і тоді зоря може безслідно зникнути для сторонніх спостерігачів.

Нагадаємо — вчені прогнозують, що один із найпотужніших космічних вибухів в історії Всесвіту станеться у 2024 році. В рукописах 1217 року науковці знайшли записи про вибух у космосі, який повинен повторитися у 2024 році. Зірка T Північної Корони або «палаюча зірка» — одна з небагатьох відомих нових повторних. Вона складається з червоного гіганта та білого карлика, що викачує газ зі свого масивного компаньйона. Приблизно раз на 80 років це призводить до «вибуху», що супроводжується збільшенням яскравості зірки. Зазначимо, що астрономи спостерігали такі спалахи двічі — у 1866 та 1946 роках.