Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Вчені запустили на орбіту Землі унікальний супутник радіолокаційного стеження
Менше ніж за тиждень після запуску, супутник Copernicus Sentinel-1C надіслав перші радарні зображення Землі. Таким чином демонструючи свої можливості для моніторингу довкілля. Серед перших об'єктів дослідження — архіпелаг Шпіцберген у Норвегії, Нідерланди та Брюссель.
Супутник, запущений 5 грудня з космодрому у Французькій Гвіані за допомогою ракети Vega-C, оснащений сучасним радаром C-діапазону (SAR). Ця технологія дозволяє отримувати високоякісні зображення незалежно від часу доби чи погодних умов. Це є критично важливим для управління довкіллям, реагування на катастрофи та дослідження змін клімату. Перші зображення було оброблено Sentinel-1 Ground Segment і продемонстровано високу якість даних вже на етапі початкової експлуатації.
Основні результати:
- Шпіцберген (Норвегія): зображення, зроблене через 56 годин після запуску, показує можливості моніторингу льодовикових покривів та змін довкілля у полярних регіонах. Ці дані допоможуть краще розуміти вплив кліматичних змін на екосистеми Арктики та забезпечити безпечну навігацію в цих складних умовах.
- Нідерланди: радар зафіксував деталі районів Амстердама та Флеволанду, відомих своїми сільськогосподарськими угіддями та системами управління водними ресурсами. Ці дані використовуватимуться для оцінки вологості ґрунтів, стану врожаю та підвищення ефективності землеробства.
- Брюссель (Бельгія): радар виявив яскраві білі й жовті тони щільної міської забудови, які контрастують із навколишньою зеленню. Водні шляхи та аеропорти відображаються темними відтінками, що демонструє широкий спектр можливостей Sentinel-1C для моніторингу урбанізованих зон.
Дані Sentinel-1 використовуються для моніторингу арктичного морського льоду, відстеження айсбергів, картографування льодовиків, морського нагляду, виявлення нафтових плям, контролю рибальства та багато іншого. Вони також мають критичне значення для гуманітарної допомоги та реагування на кризи. Усі дані Sentinel-1 доступні у відкритому доступі через екосистему даних Copernicus, що робить їх цінним інструментом для глобальних наукових досліджень.