Вчені заявили про існування аномальних чорних дір, які втратили сингулярність

Науковці з Інституту фундаментальної фізики Всесвіту (IFPU) в Трієсті представили нову роботу, яка пропонує альтернативні моделі чорних дір без сингулярностей — загадкових точок, де закони фізики перестають працювати. У дослідженні описано два типи альтернатив: «регулярні» чорні діри, в яких відсутня сингулярність, але зберігається горизонт подій, та об'єкти-«імітатори», які взагалі не мають ані сингулярності, ані горизонту подій, але зовні нагадують чорні діри.

Теоретичні чорні діри, передбачені ще в 1916 році рішенням рівнянь Ейнштейна, мають у центрі так звану сингулярність — точку з нескінченною густиною, де порушуються всі відомі фізичні закони. Ця особливість давно викликає занепокоєння серед учених, які вважають її радше ознакою неповноти теорії, ніж реальною фізичною сутністю. Нові підходи до моделювання чорних дір ґрунтуються на припущенні, що квантові ефекти можуть запобігати утворенню таких точок.

Науковці вказують, що попри проривні досягнення, такі як виявлення гравітаційних хвиль і фотографії тіней чорних дір, отримані за допомогою телескопа Event Horizon, ми досі не знаємо, що відбувається всередині цих об'єктів. Саме тому вчені шукають способи, як за допомогою спостережень ззовні відрізнити традиційні чорні діри від їхніх «м'якіших» альтернатив. Наприклад, особливості світла, що огинає об'єкт-імітацію, або аномалії у гравітаційних хвилях можуть слугувати такими підказками.

Дослідження має амбітну мету: допомогти розробити квантову теорію гравітації, яка об'єднає загальну теорію відносності з квантовою механікою. Автори припускають, що майбутні інструменти, створені з урахуванням цих альтернативних моделей, дозволять отримати відповіді на питання, які сьогодні залишаються без пояснення.

Один з авторів, Стефано Лібераті, підсумував: «Попереду — справді захопливий період для досліджень гравітації. Ми стоїмо перед величезною, досі не дослідженою територією».