Вчені знайшли докази, що на ще одній планеті Сонячної системи може існувати життя

На найменшій планеті Сонячної системи та першій планеті від Сонця — Меркурії - вчені виявили екзотичні соляні льодовики. Відкриття ілюструє, що навіть найекстремальніші умови у внутрішній частині Сонячної системи можуть повторювати умови на Землі. Про це інформує Space.

Вчені вважають, що соляні льодовики можуть створити на Меркурії умови для зародження та поширення життя. Схоже екстремальне середовище існує й на Землі, і тут процвітає мікробне життя. Автори свіжого наукового дослідження, опублікованого у фаховому журналі Planetary Science Journal, припускають, що під такими соляними льодовиками можуть існувати оптимальні для життя підземні райони, значно органічніші за поверхню Меркурія.

Виявлені на Меркурії соляні льодовики приховує шар гірських порід, однак вони проявилися на поверхні внаслідок ударів астероїдів. Науковці вважають, що ці льодовики виникли з шарів, багатих елементи та сполуки, що легко випаровуються, і які були життєво важливими для виникнення життя на Землі. Нове відкриття припускає, що на Меркурії існує більше летких речовин, ніж вважалося раніше.

Вчені вважають, що льодовики, ймовірно, утворилися через потоки солі, і після їхнього сталого розміщення вони зберігали летючі речовини понад 1 млрд років. Льодовики на Меркурії, виявлені у сірчаному полярному регіоні планети, мають складну конфігурацію із западинами, що утворюють своєрідні сублімаційні ями. Вчені вважають, що удари астероїдів оголюють летючі речовини, вони сублімуються в гази й залишають після себе порожнечі.

Дослідники переконані: їхнє відкриття кидає виклик сучасним теорія утворення багатих летючими речовинами шарів. Вважається, що вони з’являються внаслідок процесів диференціації мантії, коли мінерали розділяються на різні шари всередині планети. Однак, на думку вчених, соляні льодовики на Меркурії з’явилися інакше.

Науковці припускають, що мільярди років тому Меркурій мав власну атмосферу, однак потім вона випарувалася. Щоправда, перед цим у неї значно змінювалася температура протягом тривалого часу — через це частина атмосфери переходила з газоподібного у рідкий стан і відбувалося випадання дощів. Саме ці опади й утворили невеликі озера зі солоних сполук і води. Згодом вода випарувалася, а сіль залишилася під шаром твердих частинок.

Раніше ми інформували про те, що вчені NASA прагнуть дослідити життя на супутниках Юпітера і Сатурна. Для цього спеціалісти проектують плаваючих роботів, що шукатимуть наявність позаземних організмів там. Одним з необхідних роботів для цієї місії може стати SESAME. Це тип «термомеханічного бурового робота», який може прокладати тунелі крізь товстий крижаний панцир, що в деяких місцях сягає 25 км.