Вчені знайшли сліди космічної катастрофи, що змінила хімічний склад Місяця

Температура утворення лави на зворотному боці Місяця була приблизно на 100 °C нижчою, ніж на боці, зверненому до Землі — такий висновок зробили дослідники з Університетського коледжу Лондона (UCL) та Пекінського університету після аналізу зразків, зібраних китайським апаратом Chang’e‑6. Вік порід, добутих із великого кратера на дальньому боці, становить близько 2,8 мільярда років. Статтю з результатами опублікували в журналі Nature Geo­science.

Мінеральний склад показав, що лава на зворотному боці кристалізувалася при температурі близько 1 100 °C, тоді як аналогічні зразки з ближнього боку — при 1 200 °C. За словами професора Ян Лі з UCL, це перші емпіричні свідчення того, що відмінності між двома сторонами Місяця стосуються не лише поверхні, а й глибших шарів. Основна гіпотеза полягає в нерівномірному розподілі теплоутворювальних елементів — урану, торію та калію. Їх більша концентрація на ближньому боці могла бути наслідком масивного удару, який перерозподілив щільніші породи у напрямку до Землі.

Посадочний модуль і підйомник Chang’e 6. Джерело: Китайське національне космічне управління­drct

Серед альтернативних пояснень — зіткнення Місяця з меншим супутником, що могло призвести до формування двох частин із різних матеріалів. Інші теорії пов’язують підвищену температуру ближнього боку з гравітаційним впливом Землі, який міг посилювати внутрішнє тепло. Усі ці припущення поки залишаються предметом подальших досліджень.

Для визначення хімічного складу зразків дослідники використали електронний зонд, а для встановлення віку порід — іонний зонд SIMS, що вимірює ізотопи свинцю. Отримані дані порівняли з результатами комп’ютерного моделювання та супутникових спостережень. Усі джерела підтвердили температурну різницю між двома сторонами Місяця — у межах 70–100 °C.

Відкриття поглиблює розуміння еволюції супутника Землі та підтверджує існування так званого «дволикого Місяця». Нерівномірний розподіл елементів типу KREEP (калій, рідкісноземельні елементи, фосфор) може пояснити, чому ближній бік має більше базальтових рівнин, а дальній — товстішу кору та менше ознак вулканічної активності.