Вчені з’ясували, що комп’ютер з клітинами мозку людини має здатність до відчуттів

За словами дослідників, 800 000 клітин людського мозку, підключені до біокомп'ютера, здатні навчатися швидше, ніж нейромережа, та відчувати як живі організми. Журналісти видання New Atlas поспілкувались з Бреттом Каганом, головним науковим співробітником Cortical Labs, австралійської компанії, яка займається інтеграцією тканин людського мозку, вирощених зі стовбурових клітин, у кремнієву електроніку.

Нейрони при з'єднанні з мікрочипами використовують ті ж електричні сигнали, які вони посилають в органи тіла, і виявляють здатність до навчання постійно змінюючись. За словами Кагана, «людські нейрони, вирощені в комп’ютерній моделі, ростуть, навчаються та адаптуються так само як ми». Вони споживають велику кількість енергії та навчаються набагато швидше, ніж компоненти сучасних суперкомп’ютерів, що пройшли навчання з підкріпленням. До того ж вони демонструють «більше інтуїції, натхнення та креативності».

Як стверджує команда Cortical з 2022 року, технологія DishBrain виявляє здатність до відчуттів, тобто нейрони, з'єднані з чипами, мають схильність до впорядкованої та передбачуваної електричної стимуляції. Розробники ефективно використовують цю властивість як схему винагороди та покарання. Так, наприклад, вони навчили клітини грати у відеогру Pong, і виявили, що клітини мозку людини чи миші зрозуміли, що робити, лише за 20 хвилин. Однак людські клітини змогли навчитися грати значно швидше.

За словами Кагана, зараз їхня технологія знаходиться на початковому етапі розвитку. Прототип DishBrain показав, що штучно вирощені нейрони здатні навчатися майже так само швидко, як біологічний інтелект.

Вчені також вирішили зробити свою технологію більш доступною для інших і розробили повний набір інструментів — апаратного, програмного та біологічного забезпечення. І надали охочим можливість самим відповісти на запитання, які практичні завдання можуть вирішувати гібридні біомашини.

Термін життя клітин у такому біокомп'ютері — від пів року до року, хоча теоретично вони функціонуватимуть 100−120 років, пояснили науковці. У майбутньому розробники збираються збільшити термін життя клітин до 5−10 років.

У короткостроковій перспективі біокомп'ютер зможе зайнятися пошуком нових ліків, моделюванням захворювань та бути зразком для досліджень у галузі нейробіології. А в довгостроковій — усім, що людина робить краще за нейромережі.

Нагадаємо — вчені Університету Гопкінса у найближчі 10 років планують створити біокомп'ютер на основі клітин людського мозку. Науковці впевнені, що такий гаджет зможе ухвалювати рішення, як справжня людина. Біопристрій матиме «органоїдний інтелект» (ОІ), який може перевершити здатність будь-якої іншої машини до навчання. В ОІ органели мозку — крихітні, вирощені в лабораторії тканини — стануть альтернативою кремнієвим чипам, які застосовують для розробки штучного інтелекту.