Вперше в історії астрономи підтвердили знищення планети зіркою на близькій відстані від Землі

Астрономи виявили загадкове рентгенівське випромінювання, яке протягом понад 40 років надходить із центру туманності Гелікс, що розташована приблизно за 655 світлових років від Землі. Новий аналіз даних із кількох космічних обсерваторій дозволив висунути несподівану гіпотезу: сигнал, можливо, походить від гігантської планети, яку було зруйновано гравітацією білого карлика.

У центрі туманності Гелікс розташований білий карлик — залишок зірки, яка почала вмирати понад 10 000 років тому. Ці зорі зазвичай не випромінюють рентгенівське світло, тому зафіксований ще у 1980-х роках сигнал тривалий час залишався для науковців загадкою. Нова гіпотеза припускає, що юпітероподібна планета наблизилася надто близько до зорі й була розірвана припливними силами.

Згідно з дослідженням, уламки планети падають на поверхню білого карлика, нагріваючись до таких температур, що починають випромінювати в рентгенівському діапазоні. Це могло б пояснити незвичайну сталу яскравість сигналу, яку спостерігали в період з 1992 по 2002 рік, а також тригодинне ритмічне «мерехтіння», зафіксоване в даних — ймовірну ознаку обертання уламків навколо зорі.

Це відкриття може стати першим підтвердженим випадком знищення планети центральною зіркою в планетарній туманності. У разі подальших підтверджень воно значно розширить розуміння динаміки пізніх стадій еволюції зоряних систем.

Наразі науковці продовжують аналізувати дані з обсерваторій Chandra, XMM-Newton, Einstein і ROSAT, що дозволить глибше дослідити це явище. Також заплановані нові спостереження інших білих карликів з подібними характеристиками, аби з’ясувати, чи є такі «планетарні апокаліпсиси» рідкісним винятком чи поширеним явищем у космосі.