Вперше в історії вчені виявили аномальні сейсмічні сигнали, що проходять крізь ядро Землі

Вчені з Австралійського національного університету (ANU) виявили рідкісне геофізичне явище: потужні зимові шторми в Північній Атлантиці породжують сейсмічні хвилі, які проходять крізь земне ядро і проявляються на іншому боці планети — в Австралії. Це відкриття дає унікальну можливість вивчати глибинну структуру Землі та потенційно може бути застосоване для дослідження інших планет.

Команда встановила спеціальні спірально організовані масиви сейсмодатчиків у віддалених районах Квінсленду та Західної Австралії. Пристрої охоплюють площу 50×50 км і здатні фіксувати так звані PKP-хвилі — особливий тип сейсмічних хвиль, які проходять крізь ядро планети. Вони утворюються внаслідок взаємодії штормових хвиль океану з морським дном поблизу Гренландії та Ньюфаундленду.

Аспірант ANU Абгай Пандей пояснив, що технологія виявлення подібних хвиль має значний потенціал у планетарній геофізиці. Зокрема, її можна використовувати для вивчення внутрішньої будови планет, які не мають тектоніки плит, вулканічної активності чи землетрусів. Це відкриває шлях до дослідження ядер інших небесних тіл, включно з крижаними супутниками.

Співавтор дослідження професор Хрвоє Ткалчич підкреслив, що цей підхід можна використати для зондування планет без землетрусів, застосовуючи «приховані» атмосферні або океанічні сигнали, подібні до виявлених у цьому дослідженні.

Хвилі, які вдалося зафіксувати, — це мікросейсмічний шум, викликаний рухом океанічної води по твердому дну. Для їх виявлення вчені використовували вузький частотний діапазон (4–6 секунд), що дозволяє відрізнити потрібні сигнали від фонових збурень. Завдяки географічній ізольованості Австралії та низькому рівню техногенного шуму ці спостереження стали можливими саме на цьому континенті.

В умовах складності дослідження глибин Землі через відсутність потужних землетрусів у Північній Атлантиці, команда ANU відкрила новий шлях — використання атмосферних і океанічних явищ як природних джерел сейсмічних хвиль. Це не лише підвищує точність розуміння будови Землі, а й закладає підвалини для міжпланетного сейсмозондування.