Японські науковці підтвердили, що на астероїді Рюгу є компоненти для підтримки життя

Вчені з Університету Токіо спільно з міжнародними колегами виявили, що на астероїді, з якого походить Рюґу, рідка вода циркулювала ще понад мільярд років після його формування. Це з’ясувалося завдяки аналізу зразків, доставлених на Землю японською місією Hayabusa2. Відкриття ставить під сумнів уявлення, що водні процеси на астероїдах відбувалися лише на ранніх етапах історії Сонячної системи.

Дослідження зосередилося на ізотопах лютецію (Lu) та гафнію (Hf). Радіоактивний розпад 176Lu у 176Hf є геологічним «годинником». Проте співвідношення ізотопів виявилося значно вищим, ніж очікували, що свідчить про вимивання лютецію рідиною на пізніх етапах розвитку астероїда. За словами професора Цуйоші Іідзуки, вода залишалася активною значно довше, ніж вважалося раніше.

Ймовірним поясненням цього процесу стало зіткнення великого тіла з батьківським астероїдом Рюґу. Удар міг розтріскати породи та розтопити приховані поклади льоду, дозволивши рідині рухатися крізь структуру. Ця ж подія могла призвести до руйнування батьківського тіла і появи Рюґу як окремого уламка.

Діаграма, що показує, як, на думку дослідників, відбувалася еволюція Рюгу протягом щонайменше мільярда років. Джерело: 2025 Iizu­ka et al. CC-BY-ND

Важливим наслідком відкриття є те, що вуглецеві астероїди могли доставити на ранню Землю у два-три рази більше води, ніж передбачалося стандартними моделями. Це може суттєво вплинути на уявлення про формування океанів і атмосфери нашої планети. «Ідея, що подібні об’єкти зберігали лід понад мільярд років, змушує переглянути стартові умови формування водної системи Землі», – наголосив Іідзука.

Hayabusa2 привезла лише кілька грамів матеріалу, і це вимагало розробки нових хімічних методик для максимально точного аналізу. Надалі команда планує дослідити фосфатні прожилки у зразках, щоб уточнити вік пізніх водних процесів, а також порівняти результати з даними місії NASA OSIRIS-REx, яка повернула зразки з астероїда Бенну. Це дозволить визначити, чи є подібна активність характерною для всіх вуглецевих астероїдів, чи унікальною для Рюґу.