Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Європа розробила концепцію багаторазової надважкої ракети RLV C5 як альтернативу Starship
Німецький центр авіації і космонавтики DLR опублікував дослідження, в якому не лише оцінив реальні можливості Starship, а й представив власну концепцію надважкої ракети для Європи під назвою RLV C5. Для аналізу американської системи дослідники не обмежувалися офіційними даними SpaceX, а відновили параметри польоту з відкритих відеозаписів перших чотирьох комплексних випробувань: швидкість, висоту, прискорення та інші показники вони обробляли фактично посекундно.
За розрахунками DLR, нинішня повністю багаторазова версія Starship здатна доставити на низьку навколоземну орбіту близько 59 тонн. Цифра помітно менша за заявлені SpaceX 100 тонн, проте стосується ранньої конфігурації ракети. Наступне покоління з більшими паливними баками і двигунами Raptor 3 зможе виводити до 115 тонн у багаторазовому варіанті або до 188 тонн, якщо відмовитися від повернення ступенів. В одноразовому режимі нова Starship перевершить Saturn V, яка доставляла американські експедиції на Місяць.
Головна проблема повної багаторазовості полягає в масі: теплозахисні плитки, запас палива для гальмування і посадки, посилений корпус та обладнання для повторних польотів відбирають значну частину вантажопідйомності. За підрахунками DLR, корисний вантаж становить лише близько 40% від усієї маси, яку Starship виводить на орбіту, тоді як решта припадає на конструкцію корабля й системи повернення.
Як альтернативу DLR запропонував концепцію RLV C5, де багаторазовим є лише крилатий прискорювач, а верхня ступінь залишається одноразовою. Такий підхід дозволяє досягти частки корисного навантаження до 74% від маси, виведеної на орбіту. Стартова маса RLV C5 більш ніж утричі менша за Starship, хоча і вантажопідйомність у неї нижча. В основу прискорювача лягли напрацювання програми SpaceLiner, в рамках якої Європа роками вивчає гіперзвуковий пасажирський апарат.
Схема повернення прискорювача RLV C5 принципово відрізняється від рішення SpaceX. Після входу в атмосферу апарат переходить у планування і наближається до великого дозвукового літака, який має захопити його у повітрі й відбуксирувати до місця посадки. Це дозволяє відмовитися від посадкових двигунів і не зберігати паливо для самостійного повернення, хоча сама схема поки існує лише в розрахунках. RLV C5 також використовує рідкий водень і рідкий кисень, що забезпечує вищий питомий імпульс порівняно з метаново-кисневими двигунами Starship.
Обидві системи орієнтовані на різні завдання. Starship створюють для місячних експедицій, польотів до Марса й розгортання великих супутникових угруповань. RLV C5 має забезпечити Європі незалежний доступ до надважких запусків без негайної розробки повністю багаторазової системи і може стати проміжним кроком між сучасними одноразовими ракетами й майбутнім носієм із поверненням усіх основних елементів.
Однак порівняння залишається нерівним. Starship вже проходить льотні випробування: SpaceX перевіряє двигуни, теплозахист, розділення ступенів і повернення прискорювача на реальній ракеті. RLV C5 поки існує лише у вигляді розрахункової конструкції. Для створення прототипу Європі знадобляться окрема програма, фінансування і багаторічне відпрацювання повітряного захоплення важкого прискорювача. Навіть сам Starship ще далекий від регулярної експлуатації: під час четвертого польоту корабель отримав серйозні пошкодження теплозахисту, а SpaceX довелося переробляти його конструкцію. Ключовим питанням для обох проєктів залишається не лише здатність повертати ступені, а й можливість робити це швидко й дешево.
