Марсохід NASA підтверджує наявність стародавнього озера зі слідами життя на Марсі

Останки стародавніх озерних відкладень, виявлені на дні марсіанського кратера Єзеро, відкривають нові перспективи для пошуку слідів життя у зразках, зібраних марсоходом NASA «Perseverance».

«Perseverance» приземлився в кратері Єзеро 18 лютого 2021 року. Цей кратер на Червоній планеті, завширшки 45 кілометрів, ймовірно колись був домівкою для великого озера і річкової дельти. Марсохід уважно вивчає кратер у пошуках ознак стародавнього життя, збираючи та зберігаючи десятки зразків для можливої майбутньої доставки на Землю.

Дослідники з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Університету Осло, використовуючи інструмент марсохода «Radar Imager for Mars' Subsurface Experiment» (RIMFAX), виявили нові подробиці про те, як шари опадів формувалися з часом на дні кратера.

Девід Пейдж, перший автор дослідження і заступник головного дослідника RIMFAX, заявив: «З орбіти ми можемо бачити різні відкладення, але не можемо точно визначити, чи перебувають вони в первісному стані, чи це результат довгого геологічного процесу. Щоб зрозуміти, як вони утворилися, нам потрібно зазирнути під поверхню.»

У міру пересування «Perseverance» поверхнею Марса, інструмент RIMFAX посилає радіохвилі на глибину до 20 метрів, створюючи профіль підповерхневого кратера. Дані RIMFAX показали, що опади були відкладені водою, яка колись заповнювала кратер. Можливо, мікробне життя могло існувати в кратері в цей час, і якщо таке життя було на Марсі, зразки опадів із цього району містили б сліди їхніх останків.

Було виявлено два окремі періоди відкладення, що утворюють шари опадів на дні кратера, які виглядають регулярними і горизонтальними, подібно до шарів на Землі. Коливання рівня води в озері призвели до утворення великої дельти, яку «Perseverance» досліджував у період з травня по грудень 2022 року.

Радарні вимірювання також показують нерівне дно кратера під дельтою, що, ймовірно, пов’язано з ерозією, яка сталася до первинного відкладення опадів.

«Зміни, які ми бачимо, збережені в геологічному записі, викликані великомасштабними змінами в марсіанському середовищі», — сказав Пейдж. «Цікаво, що ми можемо побачити стільки свідчень змін у такій невеликій географічній ділянці, що дає нам змогу поширити наші висновки на весь кратер.»

Результати дослідження були опубліковані 26 січня в журналі Science Advances.