Науковці знайшли неспростовні докази розширення меж Сонячної системи

Видання New Scientist інформує: вчені дійшли висновку, що гравітаційний вплив Сонця поширюється значно далі, ніж вважалося раніше. Нове моделювання показало, що існує область космосу, де різні об'єкти, зокрема мандрівнв планети, Сонце може притягувати своєю гравітацією. Це може змусити науковців переглянути поточну межу Сонячної системи.

Досі вважалося, що гравітаційний вплив Сонця закінчується приблизно в районі Хмари Оорта, сфери з трильйонів крижаних об'єктів, що оточує Сонячну систему. Проте нові результати дослідження свідчать, що ця межа може бути розташована на відстані 3,8 світлових років від Сонця.

Науковці виявили місця гравітаційного балансу, відомі як точки Лагранжа, між Сонцем та центром Чумацького Шляху, де гравітаційне притягнення врівноважується. Точки Лагранжа можуть утримувати міжзоряні об'єкти на орбіті навколо Сонця, якщо їх не витіснить гравітація найближчої зірки Проксима Центавра. Дослідження також вказує на можливість захоплення Сонцем мандрівних планет, які не пов’язані з жодною зіркою та дрейфують у космосі.

Астрофізики пропонують дослідити цей регіон космосу за допомогою Обсерваторії імені Віри Рубін, яка розпочне роботу у 2025 році в Чилі. Це дозволить підтвердити гіпотезу про те, що справжня межа Сонячної системи знаходиться на відстані 3,8 світлових років від нашої зірки.