Науковці зробили революційне відкриття про існування Дев’ятої планети Сонячної системи

Вчені дійшли висновку, що в Сонячній системі може існувати ще одна планета, яку називають Дев’ятою планетою. Це гіпотетичне небесне тіло, розташоване на краю нашої системи, може бути виявлено вже за кілька років.

Гіпотетична Дев’ята планета, на думку науковців, є газовим або крижаним гігантом, маса якого в 5−10 разів перевищує масу Землі. Вона обертається навколо Сонця по дуже витягнутій еліптичній орбіті, яка не синхронізована з орбітами інших планет. Цей світ, що ховається від нас на краю Сонячної системи, може бути знайдений завдяки Обсерваторії імені Віри Рубін, яка почне свою роботу наступного року.

Астрономи, що наполягають на існуванні Дев’ятої планети, вказують на дивну поведінку транснептунових об'єктів. Ці тіла за орбітою Нептуна рухаються таким чином, що здається, на них чинить гравітаційний вплив масивний об'єкт, який поки що не був виявлений. Вони сподіваються, що нові технології допоможуть підтвердити їхню гіпотезу і знайти цей невловимий світ.

Якщо Дев’яту планету буде виявлено, наступним кроком стане відправлення космічного апарату для її дослідження. Науковці вважають, що підготовка такої місії займе не менше 10 років. Деякі фахівці навіть вважають, що місія може бути відправлена набагато раніше, якщо новий світ виявиться особливо цікавим.

Політ до Дев’ятої планети займе від 45 до 75 років, залежно від технологій і відстані, яку доведеться подолати. Це приблизно в 13 разів далі, ніж розташований Нептун. Водночас деякі вчені припускають, що більш просунуті технології, такі як гігантські сонячні вітрила, можуть скоротити час польоту до 20 років. Проте це потребуватиме значних інновацій та розробок у сфері космічних технологій.

Раніше астрономи виявили екзопланету, яка здивувала наукову спільноту своєю здатністю виживати в екстремальних умовах. Планета, відома як Halla (8 UMi b), знаходиться на відстані близько 520 світлових років від Землі і обертається навколо зорі в системі 8 UMi. Halla витримала потужний викид енергії від своєї зірки, що ставить під сумнів наші уявлення про стійкість космічних тіл.