Науковці зробили сенсаційне відкриття про ядро Землі — у ньому знайшли іншу планету

Видання The Guardian інформує: незрозумілі згустки, які розташовуються за 1,5 тис. км під землею, можуть виявитися залишками іншої планети, яка за розміром була схожа на Марс. Ця планета, найімовірніше, врізалася у Землю під час формування ранньої Сонячної системи. Таким чином сформувався і Місяць.

Основна теорія дослідників свідчить про те, що Місяць з’явився близько 4,5 млрд років тому. Саме тоді молода протопланета Тейя врізалася у не менш юну Землю. У той час наша планета встигла сформувати близько 85% від свого теперішнього розміру.

Науковці припускають, що таке зіткнення могло б розплавити більшу частину Землі та Тейї, в результаті чого з’явилася б більш масивна Земля. Водночас величезна кількість пилу і каміння, викинутих на орбіту Землі, стала будівельним матеріалом для Місяця. Більшість вчених вважають цю теорію правдоподібною, однак не припиняють шукати докази, що її підтверджують.

Нещодавно міжнародна група дослідників вирішила дослідити дві дивні краплі у ядрі Землі, розмір яких можна порівняти з цілим континентом. Два згустки поховані глибоко у мантії нашої планети під Африкою і Тихим океаном.

Згустки спочатку були виявлені сейсмологами і до недавнього часу вчені не могли пояснити природу побаченого. Доктор Цянь Юань із Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені та професор Хунпін Ден із Шанхайської астрономічної обсерваторії звернулися по допомогу до комп’ютерного моделювання гігантського удару, а також конвекційних потоків усередині Землі. Вчені поставили собі за мету зрозуміти, які наслідки могли бути у такого потужного імпульсу.

Моделювання продемонструвало, що під час зіткнення розплавилася б верхня частина мантії Землі, а це дало б змогу шматку Тейї (приблизно 10% планети) проникнути всередину Землі та з часом опуститися до ядра. Результати дослідження пройшли фахове рецензування і були опубліковані у науковому журналі Nature.

Науковці пишуть: протягом наступних 4,5 млрд років залишки Тейї могли переміщатися усередині Землі шляхом внутрішньої конвекції й у підсумку утворилися два гігантських згустки. Ці «краплі» значно щільніші, ніж порода, що їх оточує, і розташовані на самому кордоні з ядром Землі.

«Наша робота — перша, яка підтверджує цю ідею», — зазначив професор Юань.

Для того, щоб поставити крапку у науковому дискурсі, вченим знадобиться велика кількість місячних каменів для аналізу. Примітно, що такі камені можуть з’явитися найближчими роками, коли буде реалізовано місячну місію з постійною присутністю людей на земному супутнику.

«Ми з нетерпінням чекаємо на майбутні місії на Місяць, щоби проаналізувати його мантійні породи, які, найімовірніше, вкажуть нам на Тейю. Якщо зразки місячної мантії й базальти LLVP матимуть однакові хімічні характеристики, значить вони обидва походять від Тейї», — підсумували вчені.