Вчені досягли революційного прориву у створенні гіперреалістичних голограм

Live Sci­ence інформує: дослідники винайшли пристрій, який може розв’язати давню проблему голографічних дисплеїв. Це призведе до створення найреалістичніших голограм з усіх коли-небудь створених.

Вчені пояснили: голограми зазвичай створюються за допомогою проекційних пристроїв — просторових модуляторів світла (SLM). Світло випромінюється через пристрій так, що він змінює форму світлової хвилі на певній відстані, створюючи видиму поверхню.

Оскільки SLM виготовляються на основі технології рідких кристалів/кремнію (LCoS), сучасна технологія голограми підходить для вузьких полів зору — плоского екрана або невеликої зони огляду. Глядач повинен знаходитися всередині вузького кута огляду — будь-де за його межами світло дифрагує занадто сильно, роблячи його невидимим.

Фелікс Хайде, доцент комп’ютерних наук у Принстоні та старший автор статті, пояснив, наскільки важливим є кут огляду. “Щоб отримати подібний досвід, використовуючи монітор, вам потрібно було б сидіти прямо перед екраном кінотеатру”, — сказав він.

Нова технологія, детально описана у дослідженні, опублікованому 24 квітня в журналі Nature Com­mu­ni­ca­tions, може призвести до створення більш детальних голограм незалежно від того, в який бік дивиться глядач або як швидко він змінює напрямок. Апарат, необхідний для їх проектування, настільки малий і легкий, що користувачам не потрібні громіздкі гарнітури віртуальної реальності.

Це відкриття також зробить додатки, де використовуються голограми більш поширеними, оскільки технологія відображення може бути простішою у використанні, легшою та ультратонкою. Хайде навів приклади: голограми з часом можуть давати користувачам різний спектр порад та послуг — від отримання вказівок під час водіння до асистування в хірургії й навіть бачення інструкцій про те, як полагодити сантехніку.

Раніше ми розповідали про те, що науковці з Кембридзького університету розробили метод створення адаптивних і екологічних сенсорів, які можна непомітно друкувати на різних біологічних поверхнях — шкірі, пелюстках квітів тощо. Дослідники вважають, що їхні пристрої можуть використовуватися в таких галузях, як моніторинг здоров’я, віртуальна реальність, точне сільське господарство і моніторинг навколишнього середовища.