Вчені знайшли коло галактики Чумацький Шлях зірки, що існують з моменту зародження Всесвіту

У сусідній з Чумацьким Шляхом галактиці Велика Магелланова Хмара існують зони, де зореутворення відбувається з колосальною швидкістю, яка могла повсюдно спостерігатися після народження Всесвіту. За допомогою космічного телескопа імені Джеймса Вебба вчені отримали можливість спостерігати фактично повторення давнього явища.

Астрономи направили дзеркало «Вебба» на масивний зореутворювальний комплекс N79 у галактиці Велика Магелланова Хмара. Завдяки спостереженню за допомогою чотирьох фільтрів у середньому інфрачервоному діапазоні з відбором довжин хвиль 7,7 мкм (на зображенні виділені синім кольором — ред.), 10 мкм (блакитним), 15 мкм (жовтим) і 21 мкм (червоним) вдалося отримати знімок значної глибини. «Вебб» зміг розрізнити тонкі структури за щільним шаром хмар з пилу і газу, які постали прозорими або напівпрозорими в інфрачервоному діапазоні.

Науковці пояснюють: у нашій галактиці настільки масштабних утворень немає, та й хімічний склад міжзоряної речовини зовсім інший. Тому зореутворення абсолютно мізерне і не дає повноти даних для вивчення еволюції зірок. Комплекси зореутворення, подібні до показаного на зображенні N79, мають зовсім інший хімічний склад, який майже ідентичний до того, яким володіли такі області приблизно через один млрд років після Великого вибуху. Телескоп Вебба здатен зазирнути у ті часи, однак подробиці на такій відстані розгледіти він все ж не зможе. Інша справа туманність N79. До неї, за підрахунками вчених, всього 160 тис. світлових років.

«У багатій іонізованим міжзоряним атомарним воднем туманності N79 так багато протозірок, протозоряних і протопланетних дисків, зірок на ранній стадії еволюції різного ступеня зрілості, що ми можемо вивчати еволюцію зірок як під мікроскопом для маси середовищ, станів і умов», — зазначають дослідники. Згодом увчені порівняють отримані в N79 дані та дані з раннього Всесвіту. Це допоможе їм краще зрозуміти процеси під час його зародження і чинний стан справ.